бл. 978–1054
Ярослав Мудрий
Князь-законодавець, «тесть Європи»
Чому київського князя прозвали «тестем Європи»? Ярослав Мудрий видав доньок за королів Франції, Норвегії й Угорщини, дав Русі звід законів «Руська правда» і збудував Софію Київську.
Ключові досягнення
- Звід законів «Руська правда» - перший писаний закон Русі
- Спорудження Софійського собору та Золотих воріт у Києві
- Заснування бібліотеки й шкіл, розвиток книжності та переписування книг
- Династичні шлюби дітей з правителями Франції, Норвегії, Угорщини та інших країн
Князь, який мусив виборювати Київ
Ярослав був сином Володимира Великого. Після смерті батька престол не дістався йому сам собою: він виграв тривалу боротьбу за Київ і з 1019 року до смерті правив як великий князь київський. Десять років, у 1026–1036 роках, він ділив Русь із братом Мстиславом, по Дніпру.
Закони, книжки і камінь
Ярослав будував. Він звів Софійський собор, Золоті ворота й нові укріплення, і Київ став архітектурним суперником Константинополя. При Софії він заснував школу й бібліотеку, а книжники перекладали й переписували книги.
Ще одна його спадщина не з каменю. «Руська правда» - перший відомий писаний звід законів Русі, і найдавніша її частина пов’язана з ім’ям Ярослава.
«Тесть Європи»
Ярослав уславився й дипломатією. Його доньки стали королевами: Анна - Франції, Єлизавета - Норвегії, Анастасія - Угорщини. Тому його й називають «тестем Європи».
Де ми бачимо його сьогодні
Ярослав показав, що сила держави не лише у війську, а й у законах, освіті та культурі. Україна нагороджує орденом Ярослава Мудрого, а його портрет є на банкноті 2 гривні.
