1926–2016
Богдан Гаврилишин
Економіст, член Римського клубу
Підлітком його вивезли на примусові роботи до Німеччини, у Канаді він починав лісорубом, а згодом 18 років керував Міжнародним інститутом менеджменту в Женеві. Після 1991 року економіст із Тернопільщини допомагав будувати незалежну Україну.
Ключові досягнення
- Директор Міжнародного інституту менеджменту в Женеві (1968–1986)
- Доповідь Римському клубові «Дороговкази в майбутнє» (1980)
- Голова Консультативно-дорадчої ради при Президії Верховної Ради України (1991–1998)
- Співзасновник Міжнародного інституту менеджменту в Києві
Від лісоруба до Женеви
Богдан Гаврилишин народився 1926 року в селі Коропець на Тернопільщині. 1943 року його, ще підлітка, вивезли на примусові роботи до Німеччини. Від 1947 року він жив у Канаді, де спершу працював лісорубом, а 1954 року здобув ступінь магістра в Торонтському університеті.
Далі була Швейцарія. 1958 року Гаврилишин закінчив Міжнародний інститут менеджменту в Женеві, від 1960-го працював у ньому, а в 1968–1986 роках був його директором. 1976 року він ще й захистив докторську з економіки в Женевському університеті.
Дороговкази для всього світу
Гаврилишин був членом Римського клубу - об’єднання вчених і громадських діячів, які думають над глобальними проблемами людства. 1980 року вийшла його доповідь клубові «Дороговкази в майбутнє»: про те, як зробити суспільства ефективнішими.
Знання, які він привіз додому
Від 1989 року Гаврилишин тісно працював з українськими науковими й державними установами. У 1991–1998 роках він очолював Консультативно-дорадчу раду при Президії Верховної Ради, був співголовою Міжнародного фонду «Відродження» і співзасновником Міжнародного інституту менеджменту в Києві. З 2003 року він був почесним консулом України у Швейцарії. Помер 2016 року в Києві.
Його історія показує, що діаспора може дати країні: досвід зі світових шкіл управління Гаврилишин передав молодій незалежній державі.
