1923–1982
Віктор Глушков
Кібернетик, творець ЕОМ «МИР»
Чи може мережа комп'ютерів допомогти плануваній економіці цілої країни? Віктор Глушков, математик із Ростова-на-Дону, пропонував таку систему. 26 років він працював у Києві, очолив Інститут кібернетики й керував створенням обчислювальних машин «Дніпро» і «МИР».
Ключові досягнення
- Розв'язав узагальнену п'яту проблему Гільберта
- Директор Обчислювального центру (з 1957) та Інституту кібернетики АН УРСР (1962–1982), який нині носить його ім'я
- Під його керівництвом створили обчислювальні машини «Дніпро» і «МИР»
- Загальна теорія цифрових автоматів
- Перша автоматизована система керування «Львів»
- Головний редактор «Енциклопедії кібернетики» у двох томах
Математик із Ростова
Віктор Глушков народився 1923 року в Ростові-на-Дону (нині росія). 1948 року він закінчив Ростовський університет і вісім років викладав у лісотехнічному інституті у Свердловську (нині Єкатеринбург). Саме як математик він прославився вперше: розв’язав узагальнену п’яту проблему Гільберта - одне з відомих завдань вищої алгебри.
Київ і обчислювальні машини
1956 року Глушков переїхав до Києва й очолив лабораторію обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР. Уже наступного року він став директором Обчислювального центру, з якого 1962 року виріс Інститут кібернетики. Того ж року Глушкова обрали віце-президентом Академії наук УРСР. Під його керівництвом у Києві сконструювали обчислювальні машини «Дніпро» і «МИР». Глушков створив загальну теорію цифрових автоматів, яку широко використовували, конструюючи комп’ютери й автоматичні машини.
Комп’ютери для цілої країни
Глушков працював і над тим, як застосувати кібернетику до економіки та керування. Разом з учнями він розробив першу автоматизовану систему керування «Львів». Він також першим запропонував принципово нову систему економічного планування за допомогою комп’ютерів і працював над національною мережею обчислювальних центрів. Багато його методів використовували в країнах радянського блоку.
Глушков помер 1982 року в Москві, а поховали його в Києві, на Байковому кладовищі.
Чому це важливо сьогодні
Віктор Глушков перетворив Київ на місто, де створювали обчислювальні машини і теорію, за якою їх конструювали. Він бачив у комп’ютерах не лише інструмент для розрахунків, а й спосіб керувати економікою цілої країни, і першим запропонував таку систему планування. Його Обчислювальний центр виріс в Інститут кібернетики, а перша у світі «Енциклопедія кібернетики» вийшла в Києві, зокрема українською. Це показує, що нові галузі науки можуть народжуватися в Києві, коли хтось береться їх будувати. Кожен, хто сьогодні створює в Україні комп’ютерні технології, може спертися на цю київську традицію.
