Валентин Глушко

Одеський скрипаль, який писав Ціолковському

Валентин Глушко народився 1908 року в Одесі. У 1920–1922 роках він учився грати на скрипці в Одеській консерваторії, а в 15 років почав листуватися з ученим Костянтином Ціолковським про те, як освоювати космос за допомогою ракет. 1924 року Глушко закінчив в Одесі профтехшколу й надрукував замітку «Завоювання Землею Місяця». Потім він навчався на фізико-математичному факультеті Ленінградського університету.

Перші двигуни

У 1929–1933 роках Глушко працював у Газодинамічній лабораторії в Ленінграді. Там він сконструював перший у світі електротермічний ракетний двигун і перші радянські рідинні ракетні двигуни. З 1934 року працював у Реактивному науково-дослідному інституті в Москві, де почалася його співпраця із Сергієм Корольовим.

Арешт і «шарашка»

23 березня 1938 року Глушка заарештували під час сталінського терору. Після двох днів у підвалі Луб’янки він підписав зізнання в участі в антирадянській організації та шпигунстві на користь Німеччини. Згодом Глушко відмовився від усіх свідчень і писав листи Сталіну, Берії та Вишинському. 1939 року його засудили до восьми років, але залишили працювати в конструкторських бюро при НКВС, де інженери-в’язні створювали ракетні двигуни для літаків. У казанському бюро, яке очолив Глушко, згодом працював і Корольов. 1944 року Глушка звільнили.

Від «Востока» до «Бурана»

Після війни Глушко вивчав у Німеччині трофейну ракетну техніку, а потім десятиліттями був головним конструктором ракетних двигунів. Його двигуни стояли на радянських балістичних і космічних ракетах, зокрема на Р-7, яка вивела на орбіту перший супутник і корабель Гагаріна. 1974 року Глушко очолив об’єднання «Енергія», куди ввійшло й колишнє конструкторське бюро Корольова. Під його керівництвом створили ракету-носій «Енергія», корабель «Буран» і орбітальну станцію «Мир». Глушко ще побачив старт «Бурана»; він помер 1989 року в Москві.

Дискусії та оцінки

Роль Глушка в арешті Корольова 1938 року оцінюють по-різному. Європейське космічне агентство пише, що Глушко, аби пом’якшити власні звинувачення, дав свідчення проти Корольова, і це призвело до арешту того в червні 1938 року. Інші автори наголошують, що зізнання в НКВС вибивали тиском, а «Український тиждень» пише, що Глушко згодом відмовився від усіх своїх свідчень. Стосунки двох конструкторів лишалися складними: на початку 1960-х вони гостро сперечалися, яке пальне використати для надважкої «місячної» ракети Н-1. Корольов не зміг домовитися з Глушком про двигуни для неї й звернувся до іншого конструктора, Миколи Кузнецова. Дехто вважає відмову Глушка однією з причин невдач Н-1. Ставши 1974 року на чолі «Енергії», Глушко згорнув цю програму.

Чому це важливо сьогодні

Дорога людства в космос почалася й з двигунів одесита Валентина Глушка: вони підняли на орбіту перший супутник і перший корабель із людиною. Він народився й виріс в Одесі, працював переважно в росії і, як пишуть, завжди називав себе українцем. Його життя пройшло і крізь сталінський арешт, і крізь «шарашку», тож це історія і про великі досягнення, і про ціну, яку за них платили в СРСР. А почалося все з листів підлітка до Ціолковського: мрія про космос, за якою стоять десятиліття інженерної праці, може завести дуже далеко.