нар. бл. 1993
Олексій Ануля
Захисник, голос полонених
Він пережив десять місяців російського полону і став голосом тих, хто досі там. Кулеметник із Чернігівщини Олексій Ануля домагається звільнення полонених, підтримує родини зниклих, свідчить про воєнні злочини росії й написав про полон книжку «Jingle bellz».
Ключові досягнення
- Кулеметник 21-го окремого стрілецького батальйону, учасник боїв за Лукашівку на Чернігівщині (2022)
- Повернувся з російського полону під час обміну 31 грудня 2022 року
- Розповів дипломатам про російський полон у Женеві під час сесії Ради ООН з прав людини (липень 2024)
- Автор книжки «Jingle bellz» про досвід полону (2025)
- Перший лауреат Премії імені Ігоря Козловського від Центру громадянських свобод (грудень 2025)
Останній день 2022-го
Останнього дня 2022 року, 31 грудня, росія віддала Україні 140 полонених. Серед них був Олексій Ануля з Чернігівщини, який провів у неволі десять місяців. Відтоді він робить усе, щоб додому повернулися ті, хто ще там.
Кікбоксер із кулеметом
До війни Олексій займався кікбоксингом. З початком повномасштабного вторгнення він пішов служити кулеметником 21-го окремого стрілецького батальйону. Наприкінці лютого й на початку березня 2022 року батальйон бився за село Лукашівку під Черніговом.
Полон
Олексій потрапив у полон 9 березня 2022 року, коли росіяни зайняли Лукашівку. За майже десять місяців його провезли через шість місць ув’язнення, серед них СІЗО в Курську й колонію в Донському Тульської області. 108 днів він провів у карцері.
Його били й катували, змушували з’їсти шеврон. На день давали шматок хліба й дві ложки каші, і Олексій схуд на 40 кілограмів. Йому зламали пальці, щелепу, ключиці й хребет.
Звільнили його під час новорічного обміну. До липня 2024 року він 36 разів лягав до лікарні.
Голос тих, хто досі там
Після лікування Олексій узявся за нову справу. Він домагається звільнення інших полонених, підтримує родини зниклих безвісти й свідчить про воєнні злочини російської армії. У липні 2024 року він приїхав до Женеви на сесію Ради ООН з прав людини й розповів про полон залі, повній дипломатів.
Книжка і премія
Книжку «Jingle bellz» Олексій видав 2025 року: у ній він осмислює досвід полону, психологічний тиск і те, як поводяться в неволі полонені й ті, хто їх тримає.
10 грудня 2025 року Центр громадянських свобод уперше вручив Премію імені Ігоря Козловського. Її назвали на честь філософа й релігієзнавця, який провів 700 днів у неволі на окупованій території. Першим лауреатом став Олексій Ануля. Він сам у той час був в адвокаційній поїздці й звернувся до гостей у відео. На тій самій церемонії відзнаку Українського ПЕН отримала парамедикиня Юлія «Тайра» Паєвська.
Чому це важливо сьогодні
Олексій розповідає про полон на весь світ, бо його голос - це голос українців, які досі в російських в’язницях. Пройшовши через неволю, він не замкнувся у власному болю, а взявся допомагати іншим: полоненим, їхнім родинам і правді про воєнні злочини росії. Його історія нагадує: про кожного полоненого треба говорити, доки його не повернуть додому.
