1974–2022
Сергій Міщенко
Протитанкіст, Герой України
Побратими називали його «винищувачем танків»: молодший сержант Сергій Міщенко знищив 35 одиниць російської техніки, з них 14 танків. Підприємець із Полтавщини, він пройшов шлях від оборони Київщини до Луганщини. Загинув 2022 року, Герой України посмертно.
Ключові досягнення
- Командир відділення взводу протитанкових ракетних комплексів 45-ї окремої артилерійської бригади
- 35 знищених одиниць російської техніки, з них 14 танків
- Учасник оборони Київщини (Київ, Буча, Ірпінь) і боїв на Харківщині та Луганщині
- Звання Героя України з орденом «Золота Зірка» посмертно (указ № 104/2023)
- Повний кавалер ордена «За мужність», Хрест бойових заслуг
«Винищувач танків»
Позивний у молодшого сержанта Сергія Міщенка був «Бугор», а побратими прозвали його «винищувачем танків». На його рахунку 35 одиниць російської техніки, з них 14 танків. В одному бою він підбив сім броньованих машин, серед них чотири танки.
Із Зінькова до війська
Сергій народився 1974 року в Зінькові на Полтавщині. На початку 1990-х він служив у Національній гвардії в Кривому Розі, згодом працював у правоохоронних органах в Опішні, а потім мав власну будівельну справу в Хоролі. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Сергій залишив бізнес і в лютому 2022 року пішов до Збройних сил.
Від Києва до Луганщини
У 45-й окремій артилерійській бригаді Сергій командував відділенням взводу протитанкових ракетних комплексів. Його бойовий шлях почався з оборони Київщини: він воював за Київ, Бучу та Ірпінь. Далі були бої під Барвінковим та біля сіл Вірнопілля і Бражківка на Харківщині, а потім Луганщина. Згодом Сергій опанував американський «Джавелін»: першу ціль із нього він уразив, стріляючи з дерева, приблизно за два кілометри. Командування подало його на звання Героя України ще за життя.
Молодший сержант Сергій Міщенко загинув 1 грудня 2022 року біля села Ковалівка на Луганщині, у 48 років. 23 лютого 2023 року йому посмертно присвоїли звання Героя України.
Чому це важливо сьогодні
Сергій Міщенко прийшов до війська дорослим чоловіком із власною справою і став протитанкістом, якого побратими звали «винищувачем танків». Його постріли зупиняли російську броню під Києвом, на Харківщині й на Луганщині, тож ця техніка вже не могла йти на українські міста й села. Його шлях показує, що захищати Україну стають люди найрізніших мирних професій і що вміння та витримка важать на війні не менше за силу.
