1974–2016

Василь Сліпак

Соліст Паризької опери, боєць «Міф»

Військовий, Співак

Соліст Паризької національної опери, чий голос звучав на найбільших оперних сценах Європи. Під час Революції гідності він допомагав Україні з Парижа, а 2015 року пішов добровольцем на війну під позивним «Міф» - на честь улюбленої партії Мефістофеля. Загинув на Донеччині 2016 року.

Ключові досягнення

  • Соліст Паризької національної опери з 1997 року
  • Виконував провідні партії на сценах Гранд-Опера, Ліонської опери та інших європейських театрів; фіналіст міжнародного конкурсу «Armel» (2011)
  • Під час Революції гідності (2013-2014) організовував у Парижі допомогу Україні та благодійні концерти
  • 2015 року пішов добровольцем до 7-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор»; посмертно отримав звання Героя України (2017)

Чому «Міф»?

Чому один з найкращих басів-баритонів Європи обрав собі на фронті позивний «Міф»? Відповідь - на оперній сцені. Василь Сліпак народився 1974 року у Львові, з дев’яти років співав у хоровій капелі «Дударик», а 1997 року став солістом Паризької національної опери. Однією з його улюблених партій був Мефістофель з опери Гуно «Фауст» - і саме скорочення цього імені стало його позивним, коли він пішов на війну.

Співак, який не міг сидіти в Парижі

Під час Революції гідності 2013-2014 років Сліпак організовував у Парижі допомогу Україні та благодійні концерти, а в травні 2014 року вийшов на сцену Ліонської опери з українським прапором у руках. Коли на Донбасі почалася війна, він писав побратимові, що важко сидіти в Парижі, поки душа прагне бути поруч із ними. 2015 року Сліпак пішов добровольцем до 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» - того самого корпусу, у складі якого воював і Дмитро Коцюбайло. Він воював під Писками та Авдіївкою, а 2016 року повернувся на фронт ще раз.

29 червня 2016 року Василя Сліпака вбив снайпер біля села Луганське на Донеччині. Йому був 41 рік.

Чому це важливо сьогодні

Василь Сліпак служив Україні і голосом, і вчинком. Співак, якого слухали на великих сценах Європи, міг лишатися в Парижі, але вирішив, що його місце поруч із тими, хто боронить Україну. Він показав, що успіх у світі не віддаляє від дому: його можна обернути на допомогу своїй країні. Його життя нагадує, що любов до України можна виявити і на сцені, і в строю.