1892–1984
Йосиф Сліпий
Патріарх УГКЦ, в'язень ГУЛАГу
Після понад 18 років у радянських тюрмах і таборах за його звільнення заступилися Папа Римський і президент США. Йосиф Сліпий, наступник митрополита Андрея Шептицького, очолював Українську греко-католицьку церкву з 1944 року, став кардиналом, а в Римі заснував Український католицький університет.
Ключові досягнення
- Перший ректор Греко-католицької богословської академії у Львові (з 1928 року)
- Глава УГКЦ з 1944 року: митрополит Галицький, згодом верховний архієпископ, з 1975 року - патріарх
- Заснував Український католицький університет святого Климента в Римі (1963)
- Кардинал (1965)
- Збудував собор Святої Софії в Римі (1969)
Хлопець із Заздрості
Йосиф Сліпий народився 1892 року в селі Заздрість біля Теребовлі, у Галичині. Після гімназії в Тернополі він учився в духовній семінарії у Львові, а далі в Інсбруку й Римі. 1917 року митрополит Андрей Шептицький висвятив його на священика, а наступного року Сліпий захистив докторську дисертацію з теології.
Академія у Львові
1925 року Сліпий очолив Греко-католицьку духовну семінарію у Львові. 1928 року митрополит Шептицький заснував на її основі Богословську академію, і Сліпий став її ректором. Наприкінці 1939 року Шептицький таємно висвятив його на єпископа з правом наступництва. Коли митрополит помер, у листопаді 1944 року Сліпий очолив Церкву як митрополит Галицький.
18 років неволі
Уже 11 квітня 1945 року радянська таємна поліція (НКВС) заарештувала Сліпого у Львові. Його звинуватили у «ворожій діяльності» та співпраці з окупантами і засудили до 8 років таборів. Потім були заслання в Сибір, нові вироки і, нарешті, довічне ув’язнення. Загалом Сліпий провів у тюрмах, таборах і на засланні понад 18 років. Звільнили його 1963 року, коли за нього заступилися Папа Іван XXIII і президент США Джон Кеннеді. Він мусив покинути СРСР і 9 лютого 1963 року прибув до Рима.
Церква на вигнанні
У Римі Сліпий заснував Український католицький університет святого Климента (1963) і збудував собор Святої Софії (1969). 1965 року він став кардиналом. Він хотів, щоб його Церква мала власного патріарха, але Ватикан цього не підтримав; 1975 року Сліпий усе одно прийняв титул патріарха. 1977 року він таємно, без згоди Папи, висвятив на єпископа Любомира Гузара: боявся, що репресії в СРСР залишать Церкву без єпископів.
Сліпий помер у Римі 7 вересня 1984 року.
Чому це важливо сьогодні
Понад 18 років неволі не змусили Йосифа Сліпого зректися своєї Церкви: він відмовився навіть тоді, коли за відмову від Папи йому обіцяли Київську митрополію. На вигнанні він не жив минулим, а будував - університет для українців і собор на зразок київської Софії. Таємно висвятивши Любомира Гузара, він подбав, щоб Церква не лишилася без єпископів. Його життя показує, що віру, Церкву й гідність можна зберегти і в таборі, і на вигнанні. 1992 року, як він заповідав, його перепоховали у Львові.






