1969–2000
Георгій Гонгадзе
Засновник «Української правди»
Як зникнення одного журналіста сколихнуло країну? Георгій Гонгадзе заснував «Українську правду» й гостро критикував корупцію у владі. 16 вересня 2000 року він зник, і його вбили. Справа вивела людей на протести «Україна без Кучми». Виконавців засудили, а питання про замовників лишається відкритим.
Ключові досягнення
- 2000 року заснував і очолив інтернет-видання «Українська правда»
- Автор документальних фільмів «Біль моєї землі» (1993) і «Тіні війни» (1994)
- Ведучий телепрограм у Львові й Києві; очолював інформаційну службу радіо «Континент» (1999–2000)
- Герой України з удостоєнням ордена Держави (посмертно, 2005)
Хлопець із Тбілісі, який обрав Україну
Чи знали ви, що засновник «Української правди» народився в Грузії? Георгій Гонгадзе народився 21 травня 1969 року в Тбілісі. Його мати, Леся Гонгадзе, - українка, батько - грузинський дисидент 1960-х років. 1987 року Георгій вступив до Тбіліського інституту іноземних мов, а 1990–1991 років уже працював у Львівській обласній організації Руху. Як журналіст він бував на збройних конфліктах в Абхазії та Південній Осетії і був поранений у Сухумі.
Від Львова до Києва
У Львові Гонгадзе вів програму «Монітор» на місцевому телебаченні, а 1993 року закінчив Львівський університет і переїхав до Києва. Там він вів телепрограми й знімав документальні фільми, серед них «Біль моєї землі» (1993) і «Тіні війни» (1994). 1999–2000 років очолював інформаційну службу радіо «Континент».
Сайт, який не мовчав
Гонгадзе створив і очолив інтернет-видання «Українська правда» 2000 року. Він гостро критикував владу за корупцію й некомпетентність. Улітку він помітив, що за ним стежать, і в липні 2000 року звернувся з відкритим листом до Генерального прокурора.
Зникнення
Георгій Гонгадзе вийшов із дому в Києві 16 вересня 2000 року й зник. Його вбили. Йому був 31 рік. У листопаді 2000 року лідер соціалістів Олександр Мороз оприлюднив записи колишнього охоронця президента Миколи Мельниченка, на яких тодішній президент Леонід Кучма нібито обговорює переслідування журналіста. З грудня 2000 року в Києві, а згодом і в інших містах тривала протестна кампанія «Україна без Кучми». 2004 року вимога правди про зникнення Гонгадзе знову звучала на протестах під час президентських виборів.
Що вирішили суди
Апеляційний суд Києва 15 березня 2008 року визнав трьох колишніх працівників департаменту зовнішнього спостереження МВС винними в убивстві Гонгадзе й засудив їх до 12–13 років позбавлення волі. У січні 2013 року колишнього начальника цього департаменту Олексія Пукача засудили до довічного ув’язнення; у липні 2021 року Верховний Суд залишив вирок чинним.
Генеральна прокуратура назвала замовником убивства колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, але той помер 2005 року, ще до суду. Причетність Леоніда Кучми до організації вбивства суд не встановив. Станом на вересень 2026 року питання про всіх замовників і причетних до злочину лишається відкритим.
Чому це важливо сьогодні
Георгій Гонгадзе показав, що журналіст може відкрито писати про корупцію у владі, навіть коли за ним стежать. Його зникнення не змусило країну мовчати: люди вийшли на вулиці й вимагали правди, і ця вимога стала частиною боротьби українців за вільне слово й чесну владу. Кожен, хто сьогодні пише про владу без її дозволу, іде його дорогою.







