1985–2014

Богдан Сольчаник

Історик і викладач університету

Науковець, Правозахисник

Він досліджував, як голосувало мале місто Західної України, і писав вірші. Історик зі Старого Самбора Богдан Сольчаник викладав в Українському католицькому університеті, а в листопаді 2013-го очолив колону львівських студентів. Загинув на Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року, у 28 років.

Ключові досягнення

  • Історик і соціолог: викладав нову та новітню історію України в Українському католицькому університеті
  • Готував дисертацію про виборчі практики в малому західноукраїнському місті (1965–2006) в аспірантурі Польської академії наук у Варшаві
  • Активіст «Пори!» під час Помаранчевої революції 2004 року; співорганізатор Лаврівської літньої школи для студентів
  • 22 листопада 2013 року очолив кількатисячну колону львівських студентів на підтримку євроінтеграції
  • Герой України (посмертно, 2014); його вірші вийшли збіркою «Кухні мого покоління» (2014)

Історик, який вивчав вибори

Як голосували люди в невеликому містечку на заході України за радянських часів і після них? Це питання Богдан Сольчаник досліджував у дисертації «Виборчі практики в малому західноукраїнському місті 1965–2006 років». Він вивчав історію у Львівському університеті, там само здобув ступінь магістра соціології з дипломом про «людину пострадянську», а 2008–2012 років навчався в аспірантурі Польської академії наук у Варшаві. Викладав нову та новітню історію України в Українському католицькому університеті, водив екскурсії, любив гори й писав вірші.

Зі Старого Самбора

Богдан народився 25 липня 1985 року в Старому Самборі на Львівщині. У рідному місті він разом із братом започаткував рух «Старе місто», а 2007 року влаштував турнір із мініфутболу.

Від «Пори!» до Євромайдану

Ще студентом Сольчаник як активіст молодіжної організації «Пора!» 2004 року допомагав збирати студентів на Помаранчеву революцію. Улітку 2013-го він організував пікет під обласним управлінням МВС у Львові на знак солідарності з мешканцями Врадіївки, які повстали проти міліційного свавілля. 22 листопада 2013 року, коли уряд зупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, Богдан очолив кількатисячну колону львівських студентів із прапорами Євросоюзу. Він кілька разів їздив до Києва й організовував пікети у Львові, але був противником радикальних дій: за спогадами друга, 18 лютого 2014 року він намагався відмовити людей від штурму будівлі СБУ у Львові, бо могли загинути люди.

Богдан Сольчаник загинув 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві. Йому було 28 років. Того ж ранку на Інститутській загинув і студент Львівського університету Ігор Костенко. 2023 року Святошинський районний суд Києва визнав трьох колишніх бійців «Беркута» винними у вбивствах протестувальників на Майдані; ще 2019 року їх звільнили з-під варти під час обміну полоненими з росією.

Чому це важливо сьогодні

Богдан Сольчаник показав, що історик може не лише вивчати історію, а й творити її. Він вивчав, як голосують звичайні люди, а потім сам виводив студентів обстоювати європейський вибір України. Водночас він дбав, щоб протест не коштував людських життів. Кожен студент і викладач, який сьогодні мирно й наполегливо обстоює свій вибір, продовжує його справу.