1854–1934

Марія Заньковецька

Акторка, зірка українського театру

Акторка

Наталку з «Наталки Полтавки» вона вперше зіграла в аматорському гуртку, а 1882 року з тією ж роллю дебютувала на професійній сцені. Марія Заньковецька 40 років була зіркою українського театру й створила понад 30 ролей.

Ключові досягнення

  • Дебютувала 27 жовтня 1882 року в Єлисаветграді в ролі Наталки в «Наталці Полтавці» Івана Котляревського, у трупі Марка Кропивницького
  • Понад 30 ролей в українському репертуарі, зокрема Галя в «Назарі Стодолі» й Харитина в «Наймичці»
  • 1907 року разом з Миколою Садовським заснувала перший стаціонарний український театр у Києві
  • 1918 року очолила в Ніжині власну трупу
  • Народна артистка УСРР (1923)

Одна роль, двічі перша

Марія Адасовська народилася 1854 року в селі Заньки на Чернігівщині, у дворянській родині, і мала гарне мецо-сопрано. Ще в 1874–1875 роках вона грала в аматорському гуртку в Ніжині й там уперше виконала роль Наталки в «Наталці Полтавці» Івана Котляревського. 1875 року вийшла заміж за офіцера (до 1888 року мала прізвище Хлистова), жила з ним у фортецях Бендери та Свеаборг біля Гельсінкі й там брала уроки співу.

27 жовтня 1882 року в Єлисаветграді (нині Кропивницький) вона дебютувала на професійній сцені, у трупі Марка Кропивницького. Роль була та сама, Наталка. А ім’я нове, сценічне: Заньковецька.

Сорок років на сцені

Відтоді вона грала в найкращих українських трупах: Кропивницького, Михайла Старицького, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського й Івана Карпенка-Карого. Створила понад 30 ролей, серед них Галю в «Назарі Стодолі» Тараса Шевченка й Харитину в «Наймичці» Карпенка-Карого. Із трупами гастролювала в Петербурзі, Москві та інших містах імперії, і сучасники ставили її поруч із Сарою Бернар та Елеонорою Дузе.

1907 року разом із Садовським вона заснувала в Києві перший стаціонарний український театр, а 1918-го очолила власну трупу в Ніжині. Востаннє вийшла на сцену в грудні 1922 року, коли відзначали 40 років її сценічної праці. 1923 року стала народною артисткою УСРР. Померла в Києві 1934 року.

Де її ім’я сьогодні

Ім’я Заньковецької носить Національний академічний український драматичний театр у Львові. З 1993 року існує премія її імені, а в Києві та в рідних Заньках працюють її меморіальні музеї.