1887–1937

Олекса Синявський

Мовознавець, редактор правопису 1928 р.

Науковець

Багато правил, за якими ми пишемо й говоримо українською, лишилися, а ім'я їхнього автора роками замовчували. Олекса Синявський редагував правопис 1928 року і першим описав норми української літературної мови. 1937 року радянська влада його розстріляла.

Ключові досягнення

  • Редактор остаточного тексту «Українського правопису», ухваленого на правописній конференції в Харкові 1927 року
  • «Норми української літературної мови» (1931): перший опис норм вимови й граматики
  • Праці про мову Григорія Сковороди, Івана Котляревського й Тараса Шевченка
  • Делегат Центральної Ради від Харкова (1917); професор української мови в Харкові й Києві

Правила без імені автора

Мовознавець Юрій Шевельов назвав Олексу Синявського серед тих, хто найбільше вплинув на українську літературну мову, поруч із Тарасом Шевченком і Борисом Грінченком. У 1930-х радянська влада оголосила його працю націоналістичною і шкідливою, а його самого розстріляла. Та багато з того, що він запровадив у мові, лишилося, хоч і без імені творця.

Хлопець із Таврії

Олекса Синявський народився 1887 року на хуторі Андріївка (нині Запорізька область) у бідній селянській родині, де було семеро дітей. У 14 років він поїхав учитися до Одеси. Гімназійний курс склав екстерном і 1909 року вступив до Харківського університету. Ще студентом він описав говірку села Покровського на Катеринославщині, і університет присудив цій ненадрукованій праці срібну медаль.

Заборонене свято

Влада заборонила 1914 року відзначати сторіччя Шевченка. Українські студенти Харкова вирішили вийти на демонстрацію, і Синявський разом із товаришем Дмитром Соловеєм готував її. За це його заарештували й на два роки вислали до Полтави під нагляд поліції. Повернувшись, він 1916 року екстерном закінчив університет.

Після революції 1917 року Синявського обрали до Центральної Ради від Харкова. Восени він став управителем першої на Слобожанщині української гімназії й сам у ній викладав.

Один правопис для всіх

Синявський з 1920 року був професором української мови в Харкові. Він вивчав мову Григорія Сковороди, Івана Котляревського й Шевченка, щоб зрозуміти, як складалася літературна мова. У 1925–1928 роках він працював у комісії, яка впорядковувала український правопис, і відредагував його остаточний текст, ухвалений 1927 року на конференції в Харкові. Дослідники називають його головною рушійною силою правопису 1928 року. А 1931 року вийшли його «Норми української літературної мови»: він першим описав, як правильно вимовляти слова й будувати форми. Шевельов пізніше писав, що в основі цих норм лежало не відштовхування від чужого, а власна традиція української мови.

Розстріляний за мову

Пізніше Синявський переїхав до Києва, працював в Академії наук і викладав в університеті. 4 серпня 1937 року його заарештували й звинуватили в націоналізмі. 24 жовтня 1937 року Олексу Синявського розстріляли в Києві; йому було 50 років. 1958 року його реабілітували.

Чому це важливо сьогодні

Олекса Синявський допоміг українській мові отримати спільні правила, однакові для всіх, хто нею пише. Він будував їх не на відштовхуванні від чужої мови, а на власній традиції української. Влада розстріляла його і викреслила його ім’я, але не змогла скасувати того, що він упорядкував. Кожен, хто сьогодні пише українською грамотно, користується його працею.