1891–1942
Федір Ернст
Мистецтвознавець, рятівник пам'яток
Він перетворив кількасот експонатів на п'ять тисяч і рятував пам'ятки, щоб їх не продали за кордон. Федір Ернст, історик мистецтва й музейник, описав старий Київ і співзаснував кілька музеїв. Його тричі заарештовували, а 1942 року розстріляли.
Ключові досягнення
- Під його керівництвом у 1917–1922 роках зареєстрували близько 160 старовинних будівель Києва
- Завідувач художнього відділу Всеукраїнського історичного музею (з 1923): збірка зросла з кількох сотень до 5 тисяч творів
- Один із засновників Лаврського музею культів, Київської картинної галереї та Музею мистецтв ВУАН (нині Музей Ханенків)
- Редактор путівника «Київ. Провідник» (1930); праці про українське мистецтво XVII–XVIII століть, Георгія Нарбута, Шевченка-маляра
- Виставка українського портрета (1925); фотографії київських храмів, згодом знищених
Фотографії зниклого Києва
Як побачити київську церкву, якої давно немає? Інколи - на фотографіях Федора Ернста. Він знімав старовинні храми Києва, і частину з них згодом знищили. Тепер його світлини допомагають відтворити, якими вони були.
Німець, який вивчав українське мистецтво
Теодор-Ріхард Ернст народився 1891 року в родині німецького походження; за різними даними, у Києві або в Глухові. Він навчався в гімназії в Глухові, рік слухав лекції в Берлінському університеті, а тоді перейшов до Київського університету. Там дістав золоту медаль за дослідження київської архітектури XVII–XVIII століть. 1914 року, на початку Першої світової війни, його як німецького підданого заарештували й заслали до Челябінська. До Києва він повернувся 1917-го.
Рятівник музейних скарбів
У перші роки після революції під керівництвом Ернста описали близько 160 старовинних будівель Києва. З 1923 року він завідував художнім відділом Всеукраїнського історичного музею, і збірка відділу зросла з двох-трьох сотень творів до п’яти тисяч. Він шукав приватні й монастирські колекції, щоб більшовики не продали їх за кордон, і домагався повернення в Україну мистецьких скарбів, вивезених до центральних музеїв росії. З 1929 року він входив до спільної комісії з обміну культурними цінностями між радянськими росією та Україною. Ернст став одним із засновників кількох музеїв, серед них Музей мистецтв ВУАН, що нині носить ім’я Богдана і Варвари Ханенків. Він писав про Георгія Нарбута і про Тараса Шевченка як художника, був членом комітетів з упорядкування Шевченкової могили та спорудження пам’ятника Шевченкові в Харкові, а 1930 року за його редакцією вийшов путівник «Київ. Провідник».
Три арешти
23 жовтня 1933 року Ернста заарештували у сфабрикованій справі музейників і засудили до трьох років таборів. На будівництві Біломорсько-Балтійського каналу він створив музей історії каналу. Після звільнення він у 1936–1937 роках керував музеєм будівництва каналу Москва - Волга в Дмитрові. Судимість із нього не зняли, а таким людям заборонялося жити в європейській частині СРСР, тож далі він працював у музеях Алма-Ати та Уфи. 1938 року він просив зняти судимість і дозволити повернутися. 16 липня 1941 року Ернста заарештували втретє, а 28 жовтня 1942 року розстріляли. 1989 року його реабілітували.
Чому це важливо сьогодні
Федір Ернст показав, що берегти українську спадщину може кожен, хто її любить, хоч би яким було його походження. Він зберіг для України тисячі творів мистецтва, які могли зникнути за кордоном або загинути. Його описи й фотографії досі допомагають побачити Київ, якого вже немає. Твори, які він урятував, сьогодні зберігають українські музеї. Кожен, хто бере під захист стару будівлю чи сімейний архів, продовжує його справу.
