1886–1920
Георгій Нарбут
Графік, автор гривень 1918 року
Гривні 1918 року, поштові марки й державну печатку гетьманату намалював один художник. Георгій Нарбут - художник-графік, автор «Української абетки» та один із засновників Української академії мистецтв. Він помер від тифу 1920 року, у 34 роки.
Ключові досягнення
- За його проєктами в 1918–1920 роках випустили 12 грошових знаків: банкноти на 100 карбованців, 10, 100 і 500 гривень, поштові марки й облігації
- Мала державна печатка Української Держави, затверджена гетьманом Павлом Скоропадським у липні 1918 року
- «Українська абетка» (1917, 1919) - одна з вершин української графіки
- Один з організаторів, професор і ректор Української академії мистецтв
- Ілюстрації до «Гербів гетьманів Малоросії» (1915) та байок Крилова
Хлопець із козацького хутора
Георгій Нарбут народився 1886 року на хуторі Нарбутівка біля Глухова, у родині нащадків давньої козацької старшини. Малювати він навчився здебільшого сам. Ще гімназистом у Глухові вивчав українські старожитності, а 1904 року вперше показав свої малюнки на повітовій виставці.
Петербурзькі книжки
1906 року Нарбут переїхав до Санкт-Петербурга. Там він працював у майстернях Мстислава Добужинського та Івана Білібіна, а 1909 року вчився в Мюнхені, де вивчав старі гравюри, зокрема Дюрера. Його малюнки прикрашали казки Андерсена, байки Крилова і книжки про старовинні українські герби. Навіть у Петербурзі він майже щоліта повертався на Глухівщину й шукав там старі пам’ятки.
Як намалювати державу
Навесні 1917 року Нарбут повернувся до Києва. Він став одним з організаторів, професором, а з 1918 року - ректором Української академії мистецтв. Разом із Михайлом Бойчуком і Василем Кричевським Нарбут, як вважають, заклав риси українського мистецтва 1920–1930-х років. Він розробив проєкти державного герба й печатки, а в липні 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив його малу державну печатку: козак із пищаллю на плечі й тризуб угорі. За проєктами Нарбута в 1918–1920 роках випустили 12 грошових знаків: банкноти на 100 карбованців, 10, 100 і 500 гривень, поштові марки та облігації. Серед інших його проєктів - марки з портретами Григорія Сковороди та гетьмана Петра Дорошенка.
Абетка і незакінчена «Енеїда»
Найвідоміша книжкова праця Нарбута - «Українська абетка» (1917, 1919). Її вважають шедевром української графіки. 1919 року він узявся ілюструвати «Енеїду» Івана Котляревського, але не встиг закінчити. 23 травня 1920 року Нарбут помер у Києві від тифу; його поховали на Байковому кладовищі.
Чому це важливо сьогодні
Георгій Нарбут дав молодій Українській державі її обличчя: гроші, марки й печатку, за якими її впізнавали. Тепер ці банкноти й печатки - символи Української революції 1917–1921 років. Разом із Михайлом Бойчуком і Василем Кричевським він, як вважають, заклав риси українського мистецтва 1920–1930-х років, тож його вплив пережив і його самого, і ту державу. Він прожив лише 34 роки, але показав, що незалежність потребує не лише армії й законів, а й власного вигляду, і що художник теж може будувати державу.
