Ілля Рєпін - Знай своїх

Козаків, які пишуть листа турецькому султанові, впізнає кожен. Їх 11 років писав Ілля Рєпін, уродженець Чугуєва на Слобожанщині. У світі його довго називали російським художником, але 2023 року Метрополітен-музей переписав його як українця.

Ключові досягнення

Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1880–1891)

«Бурлаки на Волзі» (1873), «Вечорниці» (1881), «Гайдамаки», «Чорноморська вольниця» (1908) та інші полотна

Портрети Тараса Шевченка (1888), Миколи Костомарова, Архипа Куїнджі, Дмитра Багалія, Льва Толстого, Модеста Мусоргського

Професор (1894–1907) і ректор (1898–1899) Петербурзької академії мистецтв; учитель Миколи Пимоненка, Олександра Мурашка, Фотія Красицького

Ілюстрації до «Тараса Бульби» Миколи Гоголя (1872) і до книжки Дмитра Яворницького про Запорожжя (1888)

Один лист - одинадцять років роботи

Над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» Ілля Рєпін працював з 1880 до 1891 року. Щоб зібрати матеріал, він мандрував Україною. Полотно втілює легенду про зухвалу відповідь запорожців на чолі з кошовим отаманом Іваном Сірком султанові.

Хлопець із полкового Чугуєва

Рєпін народився 1844 року в Чугуєві на Харківщині, у родині військового поселенця. Малювати вчився там само: у полковому топографічному корпусі та в іконописній школі. 1863 року він поїхав до Петербурга, вчився в Івана Крамського, а потім в Академії мистецтв. Згодом став там професором і навіть ректором. Серед його учнів були українські художники Микола Пимоненко, Олександр Мурашко й Фотій Красицький.

Його «Бурлаки на Волзі» (1873) і портрети Льва Толстого чи Модеста Мусоргського знає весь світ. Але Україна теж була однією з його головних тем: «Вечорниці», «Гайдамаки», «Гопак», портрет Тараса Шевченка (1888), ілюстрації до «Тараса Бульби» Миколи Гоголя.

З 1900 року Рєпін жив у садибі «Пенати» в Куоккалі під Петербургом, що згодом опинилася у Фінляндії. До Чугуєва він востаннє приїздив 1915 року. Помер 1930 року і похований у своїй садибі, де з 1940 року діє музей.

Дискусії та оцінки

У більшості світових енциклопедій і музеїв Рєпіна традиційно називають російським художником: він жив і працював переважно в Петербурзі, а багато його відомих полотен присвячені російському життю. «Енциклопедія історії України» називає його українським живописцем; Енциклопедія українознавства пише, що частина його творів засвідчує прив’язаність художника до України.

На початку 2023 року Метрополітен-музей у Нью-Йорку змінив опис Рєпіна на «українець, народжений у Російській імперії». Прихильники перегляду, зокрема журналістка й історикиня Оксана Семенік, наголошують на українських пейзажах і сюжетах Рєпіна. Критики, як-от автор видання Hyperallergic Вартан Матіосян, вважають, що такі перекласифікації художників XIX століття замінюють одне спрощення іншим.

Чому це важливо сьогодні

«Запорожці» Рєпіна стали одним з найвідоміших зображень запорозького козацтва. У Чугуєві діє музей художника, а його пам’ятники стоять у Чугуєві та Києві.