1873–1945

Павло Скоропадський

Гетьман Української Держави

Державний діяч, Військовий

Гетьманом він пробув менше восьми місяців 1918 року, але заснована тоді Академія наук працює й досі. Генерал Павло Скоропадський прийшов до влади за підтримки німецького командування; його режим був авторитарним, а оцінки досі різняться.

Ключові досягнення

  • Українізував 34-й армійський корпус у 1-й Український корпус і в грудні 1917 року не допустив збільшовичені частини до Києва
  • Гетьман Української Держави (29 квітня - 14 грудня 1918)
  • За його гетьманування засновано Українську академію наук, українські державні університети в Києві й Кам'янці-Подільському, Національну бібліотеку; відкрито або українізовано понад 150 гімназій
  • В еміграції ініціював створення Українського наукового інституту в Берліні (1926)

Сім з половиною місяців, які пережили століття

Павло Скоропадський був гетьманом лише з 29 квітня до 14 грудня 1918 року. Але Національна академія наук України і Національна бібліотека України ведуть свою історію саме з того часу.

Генерал зі старшинського роду

Скоропадський народився в німецькому Вісбадені в родині старовинного українського козацько-старшинського роду. Він воював у Першій світовій війні й отримав орден святого Георгія та звання генерал-лейтенанта. 1917 року українізував свій 34-й армійський корпус, перетворивши його на 1-й Український, і став отаманом Вільного козацтва. Наприкінці того ж року його війська роззброювали збільшовичені частини й не пустили їх до Києва.

Гетьман Української Держави

29 квітня 1918 року за підтримки німецького командування Скоропадського проголосили гетьманом. УНР стала Українською Державою, а всю владу зосередив гетьман. За його правління постали Українська академія наук, державні університети в Києві й Кам’янці-Подільському, Національна бібліотека; у листопаді 1918 року діяло 150 українських гімназій. Але земельного питання режим не розв’язав, селяни повставали, а трималася влада на німецьких і австро-угорських військах.

Після поразки Центральних держав, 14 листопада 1918 року, гетьман проголосив курс на федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією. Почалося повстання Директорії, і 14 грудня Скоропадський зрікся влади. В еміграції він жив у Ванзее під Берліном, очолював гетьманський рух, а 1926 року з його ініціативи постав Український науковий інститут у Берліні. У квітні 1945 року його смертельно поранило під час бомбардування станції Платлінг у Баварії.

Дискусії та оцінки

Оцінки Гетьманату досі різняться. Критики, зокрема тогочасні українські демократичні й соціалістичні партії, наголошували, що влада Скоропадського постала внаслідок перевороту за підтримки німецької армії, була авторитарною, запровадила цензуру й залучала до уряду російських діячів, ворожих до української незалежності. Водночас історики визнають успіхи Української Держави в дипломатії, освіті й культурі. Енциклопедія історії України описує його правління як тимчасову одноосібну владу, що спиралася на історичні й національні традиції і тяжіла до авторитаризму, і зазначає, що в еміграції він відмовився від федералістських поглядів.

Чому це важливо сьогодні

Установи, засновані за Скоропадського, діють і досі. А його досвід показує, як складно було будувати державу посеред війни, іноземної присутності й глибокого суспільного розколу.