нар. 1995
Ярина Чорногуз
Поетеса й морська піхотинка
Вірші, які вона писала «на видиху після виконаних завдань», отримали Шевченківську премію. Ярина Чорногуз - поетеса й бойова медикиня морської піхоти, яка 2020 року підписала контракт із військом і воювала на Луганщині, Донеччині та Херсонщині.
Ключові досягнення
- Національна премія України імені Тараса Шевченка (2024) за книжку поезій «[dasein: оборона присутності]»
- Поетичні збірки «Як вигинається воєнне коло» (2020), «[dasein: оборона присутності]» (2023) і «Нічний шафран» (2025)
- Бойова медикиня 140-го окремого розвідувального батальйону морської піхоти (позивний «Яра»)
- Медалі «За військову службу Україні» і «За врятоване життя»
- Французьке видання «dasein» отримало премію Алена Боске (Париж, 2026)
Вірші між завданнями
Як пишуть вірші на фронті? Ярина Чорногуз каже: «на видиху після виконаних завдань». Так з’явилася її книжка «[dasein: оборона присутності]» (2023). У березні 2024 року ця збірка отримала Національну премію імені Тараса Шевченка, головну мистецьку нагороду України. Уряд, оголошуючи лауреатів, назвав авторку просто: військовослужбовиця ЗСУ.
Українська з дитинства
Ярина народилася 1995 року в Києві, у родині бандуристів. Її дід - письменник Олег Чорногуз. Ярина з дитинства говорила українською, тож у російськомовному оточенні їй постійно доводилося відповідати на запитання «Чому ти говориш українською?» - і дітям, і дорослим. Вона закінчила факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії, а під час Революції гідності вийшла на Майдан.
Від волонтерки до морської піхоти
Спершу Ярина поїхала на Донбас парамедикинею-волонтеркою з батальйону «Госпітальєри». Там вона познайомилася з бійцем Миколою Сорочуком («Червоним»). У січні 2020 року він загинув від кулі снайпера, і Ярина організувала в Києві тримісячну акцію «Весна на граніті», а потім підписала контракт із військом. Вона стала бойовою медикинею 140-го окремого розвідувального батальйону морської піхоти, позивний «Яра». З перших днів повномасштабного вторгнення воювала біля Сєвєродонецька, потім на Донеччині й на Херсонщині.
Чому це важливо
Ярина Чорногуз пише про війну зсередини - як та, хто рятує поранених під обстрілами. Її першу збірку, «Як вигинається воєнне коло» (2020), присвячено Миколі Сорочуку. «[dasein]» переклали французькою, і 2026 року в Парижі книжка отримала премію Алена Боске. Так голос української військової почули далеко за межами фронту.
