Кирило Розумовський

Син рядового козака з Лемешів у 16 років став графом, ще до 20 очолив Петербурзьку академію наук, а 1750 року - Гетьманщину. Кирило Розумовський намагався зміцнити її реформами, але 1764 року Катерина II скасувала гетьманство.

Як син козака став графом

Кирило Розумовський народився 1728 року в селі Лемеші на Чернігівщині в родині рядового козака Григорія Розума. Долю родини змінив старший брат Олексій: він став фаворитом російської імператриці Єлизавети. 1742 року Кирило переїхав до царського двору, вчився в Європі, передусім у Німеччині, 1744 року отримав графський титул, а згодом очолив Петербурзьку академію наук.

Гетьман-реформатор

Під тиском Олексія Розумовського й української старшини імператриця погодилася відновити гетьманство. 1750 року на раді в Глухові Кирила обрали гетьманом, хоча вирішальною була вказівка царського уряду. Він намагався сам вести внутрішню політику: домігся указу 1752 року про заборону поширювати холопство на українців, певний час сам призначав полковників і знову зробив столицею Батурин. Розумовський поділив Гетьманщину на 20 повітів, запровадив нові суди, реформував козацьке військо й планував заснувати університет у Батурині.

Кінець гетьманства

Петербург тим часом дедалі більше урізав автономію: забрав під контроль фінанси Гетьманщини, заборонив гетьманові самому призначати полковників, вивів з-під його влади Київ. Приводом для скасування стала чолобитна старшини 1763 року з проханням повернути давні права й зробити гетьманство спадковим у родині Розумовських. Маніфестом 1764 року Катерина II усунула Розумовського й скасувала посаду гетьмана. Він отримав звання генерал-фельдмаршала й маєтки, але понад 11 років не мав права приїжджати в Україну. Останні роки жив у Батурині, там і помер 1803 року.

Дискусії та оцінки

Роль Розумовського оцінюють неоднозначно. З одного боку, гетьманом його фактично визначив Петербург, а сам він часто подовгу жив у столиці імперії, залишаючи управління старшині. З іншого боку, історики підкреслюють, що за його гетьманування українське політичне життя помітно пожвавилося, а реформи й плани спадкового гетьманства були спробою зміцнити Гетьманщину як окрему державу.

Критично оцінюють і його соціальну політику: універсал 1760 року, який заборонив селянам вільно переходити на нові місця, прискорив закріпачення українського селянства. Скасування гетьманства дослідники пов’язують насамперед з централізаторською політикою Катерини II.

Чому це важливо сьогодні

Розумовський був останнім гетьманом Гетьманщини. Скасування його влади 1764 року стало одним з кроків до повної ліквідації української автономії в Російській імперії.