Михайло Драгоманов

Царська влада вигнала його з університету, і він поїхав до Женеви, щоб говорити з Європою від імені київської Громади. Там Михайло Драгоманов видавав перший український політичний журнал і став наставником галицьких радикалів, зокрема Івана Франка.

Ключові досягнення

Перший український політичний журнал «Громада» (Женева, 1878–1882)

Заснував Вільну українську друкарню в Женеві, а разом із Сергієм Подолинським і Михайлом Павликом - «Женевський гурток», зародок українського соціалістичного руху

Концепція федеративного устрою з самоврядуванням громад і культурно-національною автономією України

Збірки «Політичні пісні українського народу XVIII–XIX ст.» та інші праці з фольклористики й історії

Викладача звільнили. Що далі?

Михайло Драгоманов народився 1841 року в Гадячі на Полтавщині в дворянській родині. Його сестрою була письменниця Олена Пчілка, а племінницею - Леся Українка. Він закінчив Київський університет і з 1864 року викладав там античну історію. Водночас Драгоманов став одним із провідників київської Громади - таємної української організації (згодом «Стара громада»).

1875 року царська влада звільнила його з університету за участь у Громаді. Але Драгоманов не замовк. Громада доручила йому стати її голосом у Західній Європі, і 1876 року він оселився в Женеві.

Друкарня в Женеві

Там він заснував Вільну українську друкарню й видавав «Громаду» (1878–1882) - перший український політичний журнал, а також брошури, що мали розповісти європейцям, як живуть українці в Російській імперії. Разом із Сергієм Подолинським і Михайлом Павликом Драгоманов заснував «Женевський гурток» - зародок українського соціалістичного руху.

Він підтримував тісні зв’язки з галицькою молоддю, зокрема з Іваном Франком, і став ідейним наставником Русько-української радикальної партії, заснованої 1890 року. Після розриву з київською Громадою 1886 року Драгоманов утратив фінансову підтримку, а 1889-го очолив кафедру загальної історії Софійського університету. Там, у Софії, він помер і похований.

Держава, де громади вирішують самі

Політичним ідеалом Драгоманова була федеративна держава з широким самоврядуванням громад і регіонів, з культурно-національною автономією України та її соборністю. У незалежність України за свого життя він не вірив, тому закликав боротися за демократизацію і федералізацію держав.

Чому це важливо сьогодні

Драгоманов залишив понад дві тисячі праць з історії, фольклористики й літературознавства. Він наполегливо пояснював європейцям українське питання, а державу уявляв побудованою на децентралізації й самоврядуванні громад.