Петро Болбочан - Знай своїх

У квітні 1918 року його вояки на дрезині проскочили Чонгарський міст у Крим, а над кораблями Чорноморського флоту піднялися українські прапори. Через рік полковника Петра Болбочана розстріляли за вироком суду його ж армії УНР.

Двадцять козаків на дрезині

У квітні 1918 року уряд УНР таємно наказав запорожцям зайняти Крим, випередивши німецькі війська, і захопити Чорноморський флот. Кримську групу очолив полковник Петро Болбочан. 22 квітня два десятки козаків на дрезині з кулеметами стрімко проскочили Чонгарський міст і не дали більшовикам його знищити. Далі запорожці зайняли Джанкой, Сімферополь і Бахчисарай. 29 квітня в Севастополі над кількома кораблями Чорноморського флоту піднялися українські прапори.

Але німецьке командування зажадало, щоб українські частини залишили півострів. Після двох днів переговорів Київ наказав підкоритися, і запорожці відійшли до Мелітополя.

Син священника з Бессарабії

Болбочан народився 1883 року на півночі Бессарабії, у селі, яке нині називається Ярівка і належить до Чернівецької області. Він закінчив юнкерське училище в Чугуєві й воював у Першій світовій війні. 1917 року активно підтримав створення українського війська і став командиром 1-го Українського республіканського полку.

Між гетьманом і Директорією

За Української Держави гетьмана Павла Скоропадського Болбочан командував 2-м Запорізьким полком. У листопаді 1918 року він став на бік повстання Директорії проти гетьмана й керував ним у Харкові та на всьому Лівобережжі. Восени Директорія доручила йому Запорізький корпус.

Після відступу з Лівобережжя Болбочана зняли з командування. 24 січня 1919 року його заарештували за наказом Головного отамана Симона Петлюри, а в травні звільнили. 9 червня в Проскурові (нині Хмельницький) він спробував самовільно очолити корпус. Його знову заарештували, і військово-польовий суд засудив його до страти. Петра Болбочана розстріляли 28 червня 1919 року на станції Балин на Поділлі. Йому було 35 років.

Дискусії та оцінки

Справа Болбочана досі ділить істориків, і це видно навіть із назви статті 1999 року: «Петро Болбочан: хто він? Активний організатор захисту української державності чи зрадник українського народу?» Енциклопедія сучасної України пише, що в Проскурові він хотів захопити командування корпусом і усунути від влади Петлюру. Інші автори вважають звинувачення в змові безпідставними, а арешт у січні - ініціативою отамана Омеляна Волоха, а не Петлюри. Дипломат В’ячеслав Липинський на знак протесту проти страти подав у відставку з посади голови дипломатичної місії УНР у Відні.

Чому його пам’ятають

Кримський похід Болбочана - одна з найуспішніших операцій армії УНР. Вулиці його імені є в Києві, Харкові, Львові, Одесі та інших містах, а з 2020 року його ім’я носить 3-тя бригада оперативного призначення Національної гвардії України.