Олекса Гасин - Знай своїх

Він писав військовий підручник разом з Євгеном Коновальцем і уклав український словник військових термінів. Олекса Гасин («Лицар») у другій половині 1940-х очолював Головний військовий штаб УПА і загинув у засідці у Львові 1949 року.

Лицар зі Стрийщини

Чи знали ви, що один з командирів УПА ще наприкінці 1930-х уклав український словник військових термінів? Олекса Гасин, у підпіллі - Лицар, народився 8 липня 1907 року в селі Конюхів біля Стрия на Львівщині. Закінчив Стрийську гімназію, навчався у Львівській політехніці й закінчив школу підхорунжих польської армії, тобто курси молодших офіцерів. 1930 року вступив до Організації українських націоналістів (ОУН). Польська влада не раз ув’язнювала його, а 1934 року відправила до концтабору Береза-Картузька.

Підручник і словник

1938 року Гасин таємно виїхав із Польщі й працював у Німеччині та Австрії у військовому відділі ОУН. Разом з Євгеном Коновальцем, першим головою ОУН, він написав «Військовий підручник» і уклав українською мовою словник військових термінів. Напередодні Другої світової війни він викладав на старшинських курсах ОУН у Кракові, а згодом став одним з авторів плану збройного повстання проти радянської влади.

Заступник військового міністра

30 червня 1941 року у Львові проголосили відновлення Української держави, і Гасина обрали заступником військового міністра в її уряді - Українському державному правлінні. Невдовзі його заарештувало гестапо. З нацистської в’язниці в Дрогобичі його визволили бойовики ОУН.

У штабі повстанської армії

З 1943 року Гасин працював у штабі Української повстанської армії (УПА) і допомагав створювати загони самооборони в Галичині. Він підтримав рішення ОУН того ж року демократизувати свою програму й воювати на два фронти: і проти нацистів, і проти СРСР. У другій половині 1940-х, коли УПА очолював Роман Шухевич, Гасин був шефом її Головного військового штабу; політичним вихованням у цьому штабі керував Петро Полтава. 1947 року Гасин увійшов до Головного командування УПА, 1948-го став полковником. Його вважають одним з головних розробників тактики підпілля після війни.

31 січня 1949 року у Львові, біля будинку Головної пошти, Гасин потрапив у засідку радянської держбезпеки (МДБ). За різними даними, він загинув у сутичці або застрелився сам. Йому був 41 рік. 1952 року керівний орган підпілля, Українська головна визвольна рада, посмертно надав йому звання генерал-хорунжого.

Дискусії та оцінки

ОУН і УПА, у керівництві яких був Гасин, оцінюють по-різному. 2015 року Верховна Рада ухвалила закон, який визнав учасників ОУН і УПА борцями за незалежність України у XX столітті; у Польщі цей закон викликав дискусії. 2016 року Сейм Польщі назвав геноцидом убивства поляків, які під час Другої світової війни чинили українські націоналісти на Волині та в інших землях нинішньої Західної України; загинули десятки тисяч людей, здебільшого поляки. У тій самій ухвалі згадано й убивства українських цивільних польськими націоналістами. Гасин від 1943 року працював у штабі УПА, тож ці суперечки стосуються і його постаті.

Чому це важливо сьогодні

Олекса Гасин дав українському підпіллю власну військову мову і школу: підручник, словник військових термінів українською, курси для офіцерів. Він підтримав поворот ОУН до демократичнішої програми й боротьби на два фронти. Його життя показує, що боротьба за державу в XX столітті трималася не лише на бійцях, а й на тих, хто вчив, планував і готував командирів. Сьогодні, коли українське військо говорить власною мовою, варто знати й тих, хто складав для нього підручники й словники.