Василь Василько - Знай своїх

Він грав і ставив вистави в Курбаса, а потім тридцять років очолював українські театри Одеси, Харкова, Донецька, Львова й Чернівців. Василь Василько допоміг заснувати театральний музей у Києві, і нині його ім'я носить Одеський український музично-драматичний театр.

Ключові досягнення

Актор, режисер і педагог «Березоля» Леся Курбаса (1922–1926)

Режисерський дебют - «За двома зайцями» за Михайлом Старицьким (1925)

Співзасновник театрального музею в Києві (1923), нині Музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Понад тридцять вистав в Одеському українському театрі, який нині носить його ім'я

Вистави «Земля» за Ольгою Кобилянською (1947), «Гайдамаки» за Тарасом Шевченком (1961) і «Тіні забутих предків» за Михайлом Коцюбинським (1969)

Передмова до збірника спогадів «Лесь Курбас» (1969)

Народний артист СРСР (1944)

Чи знали ви, що театральний музей у Києві допоміг заснувати актор?

1923 року молодий актор Василь Василько став одним із засновників театрального музею в Києві. Нині це Музей театрального, музичного та кіномистецтва України. Сам Василько тоді грав у «Березолі» Леся Курбаса, а попереду в нього було ще майже пів століття в театрі.

Від Садовського до Курбаса

Василь Миляєв (Василько - його сценічне ім’я) народився 1893 року в селі Бурти на Черкащині. Учився в Київському університеті, а 1912 року вийшов на сцену в театрі Миколи Садовського. Згодом грав в українській трупі, де виступали Панас Саксаганський і Марія Заньковецька.

Найважливішою для нього стала зустріч із Лесем Курбасом. Василько грав у його «Молодому театрі», потім у Кийдрамте, а 1922–1926 років був актором, режисером і педагогом «Березоля». Там, у режисерській лабораторії Курбаса, він 1925 року дебютував як режисер комедією «За двома зайцями» за Михайлом Старицьким.

Тридцять років на чолі театрів

1926 року Василько очолив український драматичний театр в Одесі й до середини 1950-х, з перервами, повертався до нього ще двічі. Між тим він керував театрами в Харкові, Донецьку (тоді Сталіно), Львові й Чернівцях, а в Харкові ще й викладав. В Одесі він поставив понад тридцять вистав. Серед його постановок - «Земля» за Ольгою Кобилянською (1947) «Гайдамаки» за Тарасом Шевченком (1961) і «Тіні забутих предків» за Михайлом Коцюбинським (1969). Сам Василько грав характерні ролі, від Шельменка до Банко в «Макбеті». 1969 року він написав передмову до збірника спогадів «Лесь Курбас» - перший огляд того, чого досяг «Березіль». Помер 1972 року в Одесі.

Чому це важливо сьогодні

Василько виріс у «Березолі» Курбаса й переніс його школу далеко за межі Києва й Харкова: до Одеси, Донецька й Чернівців. Він ставив українську класику, Шевченка, Кобилянську й Коцюбинського, і виховав учнів у театрах, якими керував. А своєю передмовою до спогадів про Курбаса допоміг розповісти, чого досяг «Березіль». Кожен, хто будує сильний український театр поза столицею, продовжує його справу, і одеський театр імені Василька робить це й сьогодні.