Володимир Блавацький

Він першим зіграв Гамлета на українській сцені. Володимир Блавацький, учень Леся Курбаса, створив у Перемишлі «Заграву», провідний театр Західної України між війнами, а в таборі для біженців у Німеччині - український театр.

Ключові досягнення

Перший виконавець ролі Гамлета на українській сцені (Львівський оперний театр, 1943, вистава Йосипа Гірняка)

Засновник і керівник театру «Заграва» в Перемишлі (з 1933 року)

Співкерівник драматичної трупи Львівського оперного театру (1941–1944)

Актор «Березоля» Леся Курбаса (1927–1928)

Засновник Ансамблю українських акторів у таборі для біженців в Авґсбурзі (1945–1949)

Ролі Малахія в «Народному Малахії» Миколи Куліша, Мазепи в «Батурині» та Юди в «На полі крові» Лесі Українки

Хто першим зіграв Гамлета українською?

1943 року на сцені Львівського оперного театру вперше українською мовою прозвучав «Гамлет» Шекспіра. Поставив виставу Йосип Гірняк, а принца данського зіграв Володимир Блавацький. Він народився 15 листопада 1900 року в Галичині, у Косові (за іншими даними - у Коломиї), і насправді мав прізвище Трач. На сцену вийшов 1919 року в театрі «Українська бесіда».

Театр для передмість

1926 року Блавацький очолив у Львові Незалежний народний театр. Трупа грала не лише в центрі міста, а й їздила робітничими передмістями - Замарстиновом, Підзамчем, Левандівкою - з українською класикою, як-от «Наталкою Полтавкою».

Рік у Курбаса

1927 року Блавацький поїхав до Харкова і став актором «Березоля» Леся Курбаса, театру, що шукав нову, модерну мову сцени. Пробув там лише рік, але Курбасову школу забрав із собою до Галичини. Повернувшись, він обстоював експериментальний стиль «Березоля» в мандрівному театрі імені Тобілевича, а згодом написав спогади про роботу з Курбасом.

«Заграва» в Перемишлі

1933 року в Перемишлі Блавацький заснував театр «Заграва», який вважають провідним театром Західної України між двома війнами. Тут він продовжував пошуки «Березоля»: у «Землі» Василя Стефаника на сцені звучав хор, а в «Батурині» Богдана Лепкого, де Блавацький грав Мазепу, рухалися масові пластичні сцени. Він поставив і «Народного Малахія» Миколи Куліша, зігравши самого Малахія, а в «На полі крові» Лесі Українки - Юду.

Оперний театр у війну

1938 року «Заграву» об’єднали з театром імені Тобілевича, а після приходу радянської влади 1939 року трупа пережила кризу й політичний тиск. У роки німецької окупації Блавацький разом із Гірняком очолив драматичну трупу Львівського оперного театру, одного з найсильніших театрів тодішньої України. Тут і зіграли першого українського «Гамлета».

Театр у таборі для біженців

1944 року Блавацький виїхав на Захід. У таборі для переміщених осіб в Авґсбурзі, у колишніх казармах, він заснував Ансамбль українських акторів і керував ним до 1949 року. Біженці дивилися тут п’єси Франка, Лесі Українки, Куліша й Стефаника поряд зі світовою класикою. 1949 року Блавацький переїхав до Філадельфії й ставив вистави для української громади. Помер він там 8 січня 1953 року.

Чому це важливо сьогодні

Блавацький переніс сміливі пошуки «Березоля» з Харкова до Галичини, і так Курбасова школа жила далі, навіть коли в СРСР її знищили. Він першим дав Гамлетові український голос, показавши, що наша сцена може говорити мовою світової класики. А в таборі для біженців, де люди втратили дім, він зробив театр місцем, де українська мова й культура залишалися живими. Кожен, хто бере досвід учителя й несе його далі, хоч би куди закинула доля, продовжує його справу.