Лесь Курбас - Знай своїх

Навіть у радянському таборі він ставив вистави. Лесь Курбас, засновник «Молодого театру» й «Березоля», зробив український театр рівнею модерним європейським сценам. 1937 року його розстріляли в урочищі Сандармох.

Ключові досягнення

Заснував «Молодий театр» у Києві (1917) і мистецьке об'єднання «Березіль» (1922)

Уперше на українській сцені поставив «Цар Едіп» Софокла, «Макбет» Шекспіра, «Народний Малахій» і «Мина Мазайло» Миколи Куліша

Зняв фільми «Вендета», «Макдональд» (обидва 1924) і «Арсенальці» (1925)

Народний артист Республіки (1925; звання відібрали 1933-го, відновили 1991-го)

Як зробити український театр європейським?

Лесь Курбас знав відповідь: побачити найкраще й принести додому. Він народився 1887 року в Галичині в акторській родині (за більшістю енциклопедій, у Самборі; Енциклопедія історії України, посилаючись на польське метричне свідоцтво, називає Перемишль), а дитинство провів у діда-священника в селі Старий Скалат на Тернопільщині. Вивчав філософію у Віденському та Львівському університетах, грав у «Гуцульському театрі» й театрі «Руська бесіда», а 1914 року поїхав до Варшави, Праги, Берліна й Мюнхена, щоб побачити тамтешній театр. 1915 року він заснував у Тернополі трупу «Тернопільські театральні вечори».

Від «Молодого театру» до «Березоля»

1916 року Курбас працював у театрі Миколи Садовського в Києві, а 1917-го створив «Молодий театр». Тут він уперше українською поставив «Царя Едіпа» Софокла й відкрив українському театру європейський модерн. 1922 року заснував мистецьке об’єднання «Березіль» з п’ятьма майстернями; 1926-го театр переїхав до Харкова, тодішньої столиці УСРР. Курбас зняв кілька фільмів і виховав покоління акторів і режисерів, серед них Амвросій Бучма, Йосип Гірняк і Наталія Ужвій.

Вершиною «Березоля» стали вистави, які Курбас створив разом із драматургом Миколою Кулішем і художником Вадимом Меллером: «Народний Малахій» (1928), «Мина Мазайло» (1929) і «Маклена Граса» (1933).

Вистави навіть у таборі

Влада розгорнула проти митців кампанію цькування. Восени 1933 року Курбаса усунули від керівництва театром і позбавили звання народного артиста, а 26 грудня заарештували в Москві за сфабрикованою справою «Української військової організації». Його засудили до 5 років таборів. На Біломорсько-Балтійському каналі й на Соловках він і далі ставив вистави в табірних театрах. 1937 року особлива трійка НКВС засудила Курбаса до розстрілу; 3 листопада 1937 року його розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії. 1957 року його реабілітували.

Чому це важливо сьогодні

Курбас довів, що український театр може бути інтелектуальним і новаторським, рівним найкращим європейським сценам. Його доля стала одним із символів Розстріляного відродження. З 1987 року його ювілеї відзначають за рішенням ЮНЕСКО, з 1994-го існує Державна премія його імені, а його ім’я носять Львівський академічний театр і Національний центр театрального мистецтва.