Микола Куліш - Знай своїх

Його «Патетичну сонату» заборонили в радянській Україні, але ставили в Москві й Ленінграді. Микола Куліш - один із найвідоміших українських драматургів XX століття, автор «Народного Малахія» й «Мини Мазайла», які ставив Лесь Курбас. 1937 року його розстріляли в Сандармосі.

Ключові досягнення

П'єса «97» (1924) - перший великий успіх; її поставив Гнат Юра в Харківському театрі ім. І. Франка

Трилогія «Народний Малахій», «Патетична соната», «Вічний бунт»

Комедія «Мина Мазайло» (1929) - сатира на те, як сприймали українізацію

Вистави «Березоля» Леся Курбаса: «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Граса»

Президент літературної організації ВАПЛІТЕ (1926–1928)

Сирота з Чаплинки

Микола Куліш народився 1892 року в селі Чаплинка на півдні України (нині Херсонщина). Мати рано померла, і дитинство він провів здебільшого в сиротинцях і притулках, а змалку наймитував. Уже гімназистом в Олешках він писав сатиричні вірші й п’єси.

Від окопів до сцени

У Першу світову війну Куліш закінчив школу прапорщиків в Одесі й воював піхотним офіцером у Галичині, на Волині й у Білорусі; 1917 року його поранили. Після революції він очолював раду в Олешках, а в роки боротьби за незалежність зорганізував на півдні України повстанський полк проти російської Добровольчої армії й командував ним. З 1922 року працював в освіті на Одещині, а восени 1925 року переїхав до Харкова.

П’єса зі зміненим фіналом

Славу Кулішеві принесла перша ж п’єса «97» (1924), яку вважають першою великою п’єсою, написаною в усьому СРСР. Але глядачі побачили її не такою, як він написав: режисер Гнат Юра замінив трагічний фінал на оптимістичний. Найважливіші вистави за п’єсами Куліша створив Лесь Курбас у театрі «Березіль»: «Народний Малахій», «Мина Мазайло» і «Маклена Граса». «Мина Мазайло» - комедія про те, як люди сприймали українізацію. Тільки її влада дозволила грати довго: «Народного Малахія» заборонили після кількох вистав, а «Маклену Грасу» - за кілька тижнів після генеральної репетиції, за якою стежили озброєні співробітники ГПУ. Скорочений німецький переклад «Патетичної сонати» вийшов 1932 року в Берліні й захопив Бертольта Брехта. Усього Куліш написав близько 15 п’єс.

ВАПЛІТЕ і Хвильовий

До спілки письменників «Гарт» Куліш вступив 1924 року. У Харкові на його творчість і погляди дуже вплинув Микола Хвильовий. З листопада 1926 до 1928 року Куліш був президентом літературної організації ВАПЛІТЕ.

Соловки і Сандармох

П’єси Куліша в червні 1934 року оголосили націоналістичними, а його самого виключили з партії як «контрреволюціонера». У грудні 1934 року його заарештували. Куліша засудили у вигаданій справі «боротьбистського терористичного центру» до 10 років ув’язнення, яке він відбував на Соловках. 9 жовтня 1937 року особлива трійка НКВС засудила його до розстрілу. Серед в’язнів-українців, яких тоді розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії, були Куліш, Микола Зеров, Лесь Курбас і Валер’ян Підмогильний; Куліша розстріляли 3 листопада 1937 року. Його рукописи конфіскували, і більшість із них знищили; п’єса «Такі» зникла назавжди. Деякі п’єси дивом уціліли: у роки Другої світової війни українські біженці вивезли їх на Захід. 1956 року Куліша реабілітували.

Чому це важливо сьогодні

Куліш вивів на українську сцену те, що боліло найбільше: мову, сподівання українців і радянську дійсність. Сирота, який змалку наймитував, став одним із найвідоміших українських драматургів XX століття, а разом із Лесем Курбасом у «Березолі» створив вистави, які влада поспішала заборонити. «Мина Мазайло» і сьогодні змушує замислитися, як ми ставимося до власної мови. Більшість рукописів Куліша знищили, але його п’єси знову читають і ставлять, і кожен глядач «Мини Мазайла» чує голос, який хотіли заглушити.