Юрій Клен - Знай своїх

Освальд Бурґгардт народився в родині німецьких колоністів на Поділлі, а став українським поетом Юрієм Кленом. Один із п'ятьох київських неокласиків, 1931 року він виїхав до Німеччини, де написав поему «Прокляті роки» про долю свого покоління і «Спогади про неокласиків».

Німець із Поділля

Як німець став українським поетом? Освальд Бурґгардт народився 1891 року в селі Сербинівці на Поділлі (нині Вінниччина) в родині німецьких колоністів. Він закінчив Київський університет і 1915 року видав російською мовою дослідження про поетичний стиль. Коли почалася Перша світова війна, російська влада вислала його, сина німецьких колоністів, до села в Архангельській губернії на півночі росії. Після революції 1917 року він повернувся в Україну.

Баришівка і Зеров

Восени 1920 року, рятуючись від голоду, Бурґгардт переїхав до Баришівки під Києвом і викладав там французьку й німецьку мови. Улітку 1921 року його заарештували за «буржуазне походження» й кинули до підвалу ЧК у Полтаві; врятувало його заступництво письменника Володимира Короленка. Написи смертників на стінах того підвалу він згодом переніс у поему «Прокляті роки». У Баришівці він відновив дружбу з поетом і вченим Миколою Зеровим і почав писати вірші українською. Так Бурґгардт став одним із п’ятьох київських неокласиків разом із Зеровим, Максимом Рильським, Павлом Филиповичем і Михайлом Драй-Хмарою. Головним його внеском тоді були переклади німецької, французької та англійської поезії; 1926 року окремою книжкою вийшли «Залізні сонети» в його перекладі з німецької. Українською в його перекладах вийшли «Буря» й «Гамлет» Шекспіра, вірші Байрона, Шеллі, Верлена, Рільке та інших поетів.

Виїзд до Німеччини

1931 року Бурґгардт поїхав до Німеччини з делегацією письменників і там залишився. Того року заарештували Рильського, і, як згадував Бурґгардт, «я відчув, що коло звужується». У Німеччині він викладав слов’янські літератури в університетах Мюнстера, Інсбрука й Праги і писав німецькою та українською, підписуючи українські твори псевдонімом Юрій Клен. 1937 року вийшла його поема «Прокляті роки» - про трагічну долю покоління митців, до якого належали і його друзі-неокласики, що лишилися в Радянській Україні.

Останні роки

Єдина збірка лірики Клена, «Каравели», вийшла 1943 року в Празі. Він працював над епопеєю «Попіл імперій», у якій критикував і сталінський, і гітлерівський режими, і встиг завершити чотири її частини. У Празі родина Бурґгардтів прихистила дружину й доньку репресованого Драй-Хмари, а уривки з листів Драй-Хмари із заслання Клен першим оприлюднив у «Спогадах про неокласиків». 1945 року переїхав до Австрії, став одним із засновників Мистецького українського руху (МУР) і редагував літературний журнал «Літаври». Юрій Клен помер 30 жовтня 1947 року в Аугсбурзі. Його надгробок там створено за дизайном графіка Якова Гніздовського; улітку 2024 року надгробок знищили, а 2025-го відновили в первісному вигляді. Того ж року в Німеччині вийшла укладена ним антологія німецьких перекладів київських неокласиків «Dichtung der Verdammten» («Поезія проклятих»): рукопис, завершений 1947 року, чекав видання майже 80 років.

Чому це важливо сьогодні

Юрій Клен показав, що українським поетом можна стати з власного вибору: син німецьких колоністів, він почав писати українською й став одним із п’ятьох київських неокласиків. Своїми перекладами він приводив в українську літературу німецьку, французьку та англійську поезію. У Німеччині він не забув друзів, що лишилися в Радянській Україні, і розповів про трагічну долю їхнього покоління. Завдяки йому ми знаємо неокласиків не лише з їхніх віршів, а й як живих людей.