1938–1985
Василь Стус
Поет-шістдесятник і правозахисник
Понад 600 його віршів КДБ вилучив і знищив, а він писав далі. Василь Стус, поет-шістдесятник і член Української Гельсінської групи, загинув у радянському таборі, лишивши «Палімпсести», одну з вершин модерної української поезії.
Ключові досягнення
- Збірки «Зимові дерева», «Свіча в свічаді», «Палімпсести»
- Публічний протест проти арештів української інтелігенції (1965)
- Член Української Гельсінської групи
- Посмертно - звання Героя України (2005)
600 віршів, яких ми не прочитаємо
1976 року на засланні в Стуса вилучили понад 600 його поезій, а ще переклади з Гете, Рільке, Кіплінга й Бодлера. Усе це знищили. Він писав далі, і частину віршів таки вдалося переправити на волю.
Протест у кінотеатрі «Україна»
Василь Стус народився 1938 року на Вінниччині, а виріс на Донбасі. Закінчив педагогічний інститут у Донецьку, учителював, а 1963 року вступив до аспірантури Інституту літератури в Києві. 4 вересня 1965 року перед прем’єрою фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» він підтримав протест Івана Дзюби проти арештів української інтелігенції. За два тижні його відрахували з аспірантури, а його вірші перестали друкувати.
Два вироки
1972 року Стуса заарештували за «антирадянську агітацію»: 5 років таборів і 3 роки заслання. 1979-го він повернувся до Києва й вступив до Української Гельсінської групи, а 1980 року отримав новий вирок: 10 років таборів і 5 років заслання. І в неволі він писав вірші та перекладав Рільке й Гете; збірка «Палімпсести» постала переважно там. 1985 року українська діаспора намагалася висунути його на Нобелівську премію з літератури. У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув у карцері табору особливого режиму «Перм-36» у селі Кучино. Йому було 47 років.
Як він повернувся
1989 року його прах перевезли в Україну, і на перепоховання на Байковому кладовищі в Києві прийшли понад 30 тисяч людей. 2005 року Стусові посмертно присвоїли звання Героя України. А Донецький університет, який він закінчив, 2009 року відмовився взяти його ім’я. 2016-го, вже переміщений через війну до Вінниці, університет став носити ім’я Василя Стуса. А 4 вересня 2026 року, у день його загибелі, Національний банк увів в обіг банкноту 2000 гривень, найвищого номіналу гривні, з портретом Стуса. На її звороті зображено філологічний факультет Донецького університету, де він навчався.
