1939–2025
Ігор Калинець
Поет-шістдесятник, політв'язень
Після таборів він не написав жодного нового вірша і називав себе «імпресаріо колишнього Ігоря Калинця». Львівський поет-шістдесятник Ігор Калинець відбув шість років таборів і три роки заслання, головно за вірші, видані на Заході.
Ключові досягнення
- Збірка «Вогонь Купала» (1966), знята з продажу невдовзі після виходу; збірки в Брюсселі, Мюнхені й Нью-Йорку (1970–1972)
- 17 поетичних збірок, зібраних у книжках «Пробуджена Муза» і «Невольнича Муза» (1991)
- Один із видавців неофіційного часопису «Євшан-зілля» (1987); казки для дітей, зокрема «Казки зі Львова» (1999)
- Національна премія України імені Тараса Шевченка (1992), премія імені Василя Стуса (1992), орден Свободи (2009)
Книжка, яку зняли з продажу
Перша збірка молодого львівського поета, «Вогонь Купала», вийшла в Києві 1966 року. Невдовзі її зняли з продажу на Західній Україні, а самого автора викликали в обком партії пояснювати «підозрілі» рядки. Наступні його книжки вже виходили тільки за кордоном: у Брюсселі, Мюнхені й Нью-Йорку.
Львівський голос шістдесятників
Ігор Калинець народився 1939 року в Ходорові на Львівщині. Закінчив Львівський університет і працював в обласному архіві. 1962 року до Львова приїхали Іван Дзюба та Іван Драч, і з цієї зустрічі почалася їхня довга дружба. Іван Світличний записував, як Калинець читає вірші, на магнітофонну плівку. У поїздках до Києва коло друзів росло: Алла Горська, Євген Сверстюк. А коли у Львові судили українських інтелігентів, на ці суди приїжджали В’ячеслав Чорновіл і Ліна Костенко.
Від 1965 року за Калинцем і його дружиною, поетесою Іриною Калинець, стежив КДБ.
Шість років таборів, три роки заслання
Ірину заарештували в січні 1972 року, а його самого - 11 серпня. Суд дав поетові 6 років таборів суворого режиму і 3 роки заслання, головно за вірші, надруковані на Заході. Він відбував покарання в пермських політичних таборах, брав участь у голодуваннях і заявах в’язнів. 1975 року, ще в таборі, його прийняли до ПЕН-клубу. Заслання подружжя Калинців відбувало разом, у Забайкаллі.
Імпресаріо колишнього поета
До Львова Калинець повернувся 1981 року і вірші писати перестав. До того він склав сімнадцять збірок, дев’ять із них ще до арешту. Себе він відтоді називав «імпресаріо колишнього Ігоря Калинця». 1987 року допомагав видавати неофіційний часопис «Євшан-зілля», згодом писав казки для дітей. 1992 року отримав Шевченківську премію.
Ігор Калинець помер 28 червня 2025 року у Львові, у 85 років, і похований на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.
Чому це важливо сьогодні
Ігор Калинець знав, на що йде: він вважав обов’язком поета стати на захист переслідуваних, і за вірші заплатив дев’ятьма роками неволі. Та його слово не вдалося зупинити: збірки, яких не друкували вдома, виходили за кордоном і доходили до читачів. Його життя показує, що слово, яке намагаються заборонити, зрештою доходить до читача, і що за нього варто стояти.
