1906–1963
Іван Багряний
Письменник, що сказав правду про ГУЛАГ
Його памфлет «Чому я не хочу вертатися до СССР?» змінив те, як Захід дивився на втікачів із Радянського Союзу. Іван Багряний з Охтирки пройшов радянські в'язниці й заслання, а в еміграції написав «Тигроловів» і «Сад Гетсиманський».
Ключові досягнення
- Романи «Тигролови» (1943, окреме видання 1946) і «Сад Гетсиманський» (1950) - один із перших творів про правду ГУЛАГу
- Памфлет «Чому я не хочу вертатися до СССР?» (1946), перекладений 1947 року англійською, іспанською, італійською та іншими мовами
- Співзасновник Української революційно-демократичної партії, мистецького об'єднання МУР і молодіжної організації ОДУМ
- Голова Української національної ради, віце-президент УНР в екзилі
- Державна премія України імені Тараса Шевченка (1992, посмертно)
Памфлет, що відкрив Заходу очі
Чому люди, яких війна закинула до Німеччини, не хотіли вертатися додому? 1945 року в Авґсбурзі Іван Багряний написав про це памфлет «Чому я не хочу вертатися до СССР?». Він заступався за співвітчизників, яких примусово повертали до Радянського Союзу. Памфлет переклали англійською, іспанською, італійською та іншими мовами, і він змінив те, як західний світ ставився до втікачів з СРСР.
Поет, якого не зламали
Іван Лозов’яга народився 1906 року в Охтирці, нині Сумщина. Псевдонім Багряний з’явився близько 1926 року: його навіяли твори Миколи Хвильового, у якого слово «багряний» означало революційно-романтичний порив. Навчався в Київському художньому інституті й увійшов до кола письменників МАРС, опозиційних до режиму. З Валер’яном Підмогильним та іншими друзями він об’їздив Україну на велосипедах, щоб побачити, як живуть люди. Його вірші різала цензура, а поему «Ave Maria», видану власним коштом, конфіскували.
1932 року його заарештували. На слідстві він сказав: «Я - український письменник». Після цього його заслали на Далекий Схід. 1938 року арештували вдруге й майже два роки допитували у в’язниці в Харкові. Звільнили «за відсутністю доказів».
Тигри, тайга і Гетсиманський сад
Пережите стало романами. «Тигролови» - пригодницька історія про українців, засланих на Далекий Схід. Роман переклали англійською (1956), нідерландською (1959) і німецькою (1961), і лише англійською три наклади розійшлися понад мільйоном примірників. «Сад Гетсиманський» розповідає про катівні, які пройшов сам автор. Це один із перших творів про правду ГУЛАГу, написаний за два десятиліття до «Архіпелагу ГУЛАГ» Олександра Солженіцина. 1961 року роман вийшов і французькою.
Голос України у вигнанні
Під час Другої світової війни Багряний допомагав українському підпіллю, а 1944 року емігрував і від 1946-го жив у Новому Ульмі в Баварії. Там він разом з однодумцями заснував партію з газетою «Українські вісті», очолював Українську національну раду й був віце-президентом УНР в екзилі. Помер 25 серпня 1963 року в Німеччині.
Чому це важливо сьогодні
Іван Багряний пройшов радянські в’язниці й заслання, але не змовчав: у вигнанні він заступився за тих, кого силою повертали до СРСР, і одним із перших розповів світові правду про ГУЛАГ. Його приклад нагадує: правду про несвободу можна сказати навіть тоді, коли за неї карають, і ця правда здатна захистити інших. Кожен, хто сьогодні розповідає світові правду про Україну, продовжує його справу.
